Жодні ящики не можуть бути відправлені з порту

Нурул Кайюм Хан, президент Асоціації внутрішніх контейнерних баз Бангладешу (BICDA), сказав, що з міркувань безпеки жодна вантажівка не могла заїхати на територію депо з заводу або вийти в порт з ранку четверга.
«Імпортні контейнери також не виходять із порту, оскільки водії не бажають ризикувати», — додав він. «Зазвичай ці склади щодня обробляють близько 4 000 TEU імпортних, експортних і порожніх контейнерів, які зараз призупинені».
Нурул Кайюм Хан, однак, сказав, що завантаження та розвантаження товарів на контейнерних складах все ще триває, і як тільки ситуація нормалізується, ящики почнуть відправляти в порт.
Офіційний представник Читтагонга сказав, що завантаження та розвантаження контейнерів на верфі порту також відбувається у звичайному режимі, але ящики не вивозяться з порту через блокування доріг.
Країни Південно-Східної Азії, представлені В’єтнамом і Бангладеш, є основними бенефіціарами переміщення текстильної промисловості з Китаю за кордон в останні роки, і текстильна промисловість розвивається високою швидкістю. Через слабку основу ці країни переважно імпортують тканини з Китаю та експортують їх після переробки на готовий одяг у своїй країні.
Через обмежене населення та загальний економічний розвиток внутрішній попит є недостатнім, а ринковий попит сильно залежить від закордонних ринків. Проте в останні роки під впливом ряду факторів, таких як підвищення процентної ставки ФРС та інфляція в Європі та Сполучених Штатах, ринки розвинутих країн Європи та Сполучених Штатів не змогли задовольнити свої власні виробничі потужності, спричиняючи сплеск безробіття та породження великої кількості соціальних проблем. Подібною логікою є і попереднє підвищення тарифів Індонезією.
На відміну від Китаю, Китай стикався з подібними проблемами в минулому під час економічних криз, але Китай має велике населення, що еквівалентно великому ринку, і нарешті подолав відповідну кризу, розвиваючи внутрішній ринок.
Що стосується поточного другого за обсягом експорту текстилю та одягу в Бангладеш у світі, важко переварити це зростання, покладаючись на внутрішній попит 170 мільйонів людей.
Світ вступив у бурхливий період. Зміна системи квот у Бангладеш — це лише запобіжник, який запускає конфлікт, і за цим можуть стояти якісь сили, які розпалюють полум’я. Однак корінь усього цього полягає в тому, що в контексті глобального економічного спаду замовлення в цих країнах Південно-Східної Азії, які в основному залежать від експорту зовнішньої торгівлі, скоротилися, а проблема зайнятості є надзвичайно серйозною.
Європу та США турбує інфляція, Південно-Східну Азію турбує зайнятість, а Близький Схід, Росія та Україна ще більше воюють... Світ увійшов у бурхливий період.